25 сентября, 2007 11:43
Медіа-іміджі ВІЛ/СНІДу в Україні
Анна Грекова, Всеукраинская сеть людей, живущих с ВИЧ
Мета дослідження: з’ясувати газетний і журнальний дискурс щодо проблеми ВІЛ/СНІД в Україні.
Завдання дослідження:
- проаналізувати публікацій, що місять згадку про ВІЛ/СНІД, опубліковані у рейтингових всеукраїнських і регіональних друкованих виданнях у 2004 році;
- визначити тематичну спрямованість статей на тему ВІЛ/СНІД;
- визначити ціннісні орієнтації статей щодо ВІЛ/СНІД;
- визначити ціннісні орієнтації та рівень обізнаності журналістів, що висвітлюють тему ВІЛ/СНІД;
- надати рекомендації щодо висвітлення проблем ВІЛ/СНІДу.
Методи проведення дослідження:
- кількісний аналіз публікацій (контен-аналіз),
- якісний аналіз (дискурс аналіз),
- ¡інтерв’ю з київськими журналістами.
Ключові висновки:
- Питання ВІЛ/CНІД висвітлюються у друкованих ЗМІ усіх регіонів України. Найактивнішими є всеукраїнські газети, а також видання Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Львівської, Луганської обл., АР Криму та міста Києва.
- Значна частина публікацій про ВІЛ/СНІД є короткими інформаційними замітками констатуючого характеру. Популярні журнали практично не звертають увагу на важливість теми ВІЛ/СНІДу.
- Спостерігається зростання зацікавленості журналістів у соціальних аспектах ВІЛ/СНІДу. Однак питання профілактики поширення ВІЛ, зміни небезпечної поведінки на безпечну не знайшли належного місця у публікаціях і часто зводяться до формальних сентенцій.
- У статтях розкриваються переважно передумови захворювання - тенденції поширення та шляхи передачі ВІЛ. Ключовими героями публікацій, зазвичай виступають не ЛЖВС, а медики, які є основним джерелом інформації щодо проблеми ВІЛ/CНІД. У статтях з медичної тематики ключовими героями часто виступають ЛЖВС, при цьому висвітлюються лише медичні аспекти проблеми. Такий акцент призводить до звуженого розуміння ВІЛ-інфекції як суто медичної проблеми.
- Друковані ЗМІ беруть участь у формуванні толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей, переважно до ВІЛ-позитивних дітей, при цьому оминаючи проблеми і потреби ВІЛ-позитивних матерів. Деякі автори наводять заклики підтримуючого характеру щодо ЛЖВС, водночас послуговуючись негативно забарвленою лексикою щодо самої проблеми, що не сприяє формуванню справді толерантного ставлення до ЛЖВС.
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter