Мистецтво боротьби зі СНІДом у PinchukArtCentre: виставка до 10-річчя Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД»

Ключова ідея проекту закладена в назві однойменної роботи Демієна Хьорста «Є воля – є шанс», представленої в арт-центрі. Це воля до перемоги над СНІДом – однією з наймасштабніших епідемій, з якою зіткнувся світ і Україна, і шанс зупинити її, змінивши життя мільйонів людей.

Спеціальні відеозвернення до відвідувачів виставки «Є воля – є шанс» записали Демієн Хьорст і Тоні Оурслер.

Олена Пінчук, засновниця Фонду «АНТИСНІД»: «Роботи, які нам вдалося зібрати на виставці під символічною назвою "Є воля – є шанс", об'єднуються в історію того, як арт-спільнота реагувала на епідемію СНІДу. Численні роботи, які ви побачите сьогодні, створені на основі особистих переживань художників, які втратили близьких людей. Роботи, які стали частиною виставки, – це історії втрат і надій, історії про те, як змінювалося ставлення суспільства до людей, яких торкнулася епідемія СНІДу, як потреба вижити зсувала культурні рамки того, про що прийнято і про що не прийнято говорити в суспільстві. Сподіваюся, ця виставка зможе достукатися до сердець і розуму молодих людей, які щодня ухвалюють рішення, від яких залежить їх майбутнє».

На виставці представлені як культові твори світових авторів, так і п'ять нових робіт, створених спеціально для виставки в Києві, а саме: мультимедійний проект американської художниці Нен Ґолдін, який був знятий в Україні напередодні виставки; відеоінсталяція Тоні Оурслера; відео Ай Вейвея, вперше представлене на виставці в Києві; фоторобота Сергія Браткова та перформанс, створений Іллею Чичканом.

Основна частина експозиції представлена на 2-му поверсі в PinchukArtCentre. Тридцять біг-бордів із зображенням роботи американського художника Фелікса Ґонзалеса-Торреса вже на початку листопада з'явилися на найжвавіших вулицях Києва, таким чином трансформуючи міський простір і розширюючи межі виставкового проекту.

А протягом трьох днів, 15-17 листопада, з 17:00 до 24:00 відео-інсталяція Тоні Оурслера транслювалася на фасад будівлі PinchukArtCentre. Художник перетворив арт-центр у гігантський проекційний екран, розмістивши на ньому «хор» з десяти людських облич. Вони будуть говорити українською, російською та англійською мовами, ніби граючи в «зіпсований телефон» – передаючи одне одному по довгому ланцюжку повідомлення, пов'язані з темою СНІДу.

Виставка «Є воля – є шанс» вперше об'єднала зусилля світових художників, Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД» та PinchukArtCentre у боротьбі зі СНІДом в Україні. Проект розповідає історію того, як мистецький світ відреагував на епідемію СНІДу, яка виникла в кінці 80-х в Нью-Йорку, коли суспільство було вражене звістками про долі знаменитих художників і фотографів, які померли від СНІДу – Фелікса Ґонзалеса-Торреса, Роберта Меплторпа, Кіта Харінга, Віто Руссо, Девіда Войнаровіча та багатьох інших. Як реакція на ці трагічні втрати, а також на байдужість і бездіяльність уряду США виник потужний арт-рух, який об'єднав найгучніші імена сучасних художників. Вони використовували не тільки традиційні художні засоби, але й інтегрували свої роботи в навколишнє середовище, звертаючись до інструментарію і мови засобів масової інформації. Багато з робіт того періоду, разом із сучасними творами, стали частиною проекту «Є воля – є шанс». Вони ніби простежують «сліди», які епідемія СНІДу залишила в світі мистецтва.

Деякі з учасників виставки вже співпрацювали з Фондом Олени Пінчук «АНТИСНІД». У 2010 році Деміен Хьорст пожертвував свою картину «In Love» для організованого фондом благодійного аукціону, на якому була зібрана рекордна для України сума – три мільйони доларів. Ці кошти були спрямовані фондом «АНТИСНІД» на розширення спільного проекту з Фондом Клінтона.

Ай Вейвей, найвідоміший китайський художник і соціальний активіст, у 2012 році для СНІД-Фонду Елтона Джона створив спеціальне відео «Любов у нашій у крові», яке вірусно поширювалося в мережі й стало демонстрацією позиції Елтона Джона, що СНІД можливо перемогти тільки любов'ю. Відео також було показано на величезних екранах на Тайм-сквер у Нью-Йорку, на Пікаділі у Лондоні та за сприяння Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД» – на Майдані Незалежності в Києві.

Ілля Чічкан у 2010 році взяв участь у проекті Fashion AID і створив кілька оригінальних принтів для колекції футболок на тему безпечного сексу. Це стало першим кроком у співпраці фонду та української арт-спільноти.

Вперше на виставці в Україні Ай Вейвей представив відеоінтерв'ю молодої китаянки, інфікованої ВІЛ. Ця робота стала частиною його глобального меседжу про те, що СНІД – це епідемія, яка вражає людей по всьому світові й демонстрацією того, як уряди у багатьох країнах замовчують проблему та темпи зростання епідемії ВІЛ/СНІДу.

Вперше в Києві буде представлений мультимедійний проект знаменитої нью-йоркської художниці й фотографа Нен Ґолдін, яка створила його в Україні, безпосередньо перед виставкою, зустрічаючись з ВІЛ-позитивними людьми, відвідуючи лікарні, громадські організації та центри, де працюють з групами ризику. Відеоробота була створена на основі фотографій, зроблених художницею в листопаді 2013 року, спеціально для експозиції «Є воля – є шанс». Це історія не тільки про ВІЛ-позитивних людей в Україні – долаючи кордони, це відео зв'язує невидимими нитками людей, втягнених в епідемію СНІДу в різних країнах.

Тоні Оурслер, нью-йоркський художник, який спеціалізується на мультимедійних проектах, на три вечори, з 15 по 17 листопада, до невпізнання трансформує будівлю PinchukArtCentre відеоінсталяцією, створеною спеціально для проекту в Києві. Художник перетворить арт-центр у гігантський проекційний екран, розмістивши на ньому «хор» із десяти людських облич. Вони будуть говорити українською, російською та англійською мовами, ніби бавлячись у «зіпсований телефон» – передаючи одне одному повідомлення довгим ланцюжком. Ця робота метафорично розкриває вірусну природу мови, яка дає можливість наблизитися до теми СНІДу. Робота Оурслера піднімає теми передачі вірусу, захисту та безпеки, а також прозорості, умовності географічних і соціальних кордонів як метафори всепроникаючої соціальної активності.

Монументальна фотографія Сергія Браткова «Мобі Дік», створена спеціально для цієї виставки, – це масштабний український пейзаж, над яким тяжіє темна хмара, що розростається. Вона породжує відчуття навислої над усім невідворотної небезпеки. Ця картина передає сублімоване протистояння Ероса і Танатоса. Хмара, як випливає з назви, це ні що інше, як гігантський фалос, який уганяється в незайманий і прекрасний пейзаж. Цей пейзаж символізує Україну, а фалос є символом небезпеки звабливих сексуальних контактів.

Ілля Чічкан, один із найвідоміших українських художників, спеціально для виставки створив перформанс – живе дійство з акторами можна побачити в PinchukArtCentre щодня. Ця робота складається з двох людських рук, чоловічої та жіночої, які тримають крихітну скульптуру – «деформований» людський зародок. Жіноча рука – це метафора материнства, пов'язаного зі СНІДом як з ризиком, що часто позбавляє можливості народити здорову дитину. Чоловіча рука – це метафора захисту та підтримки

Робота Фелікса Ґонзалеса-Торреса, яка раніше була розміщена на великих рекламних щитах у Нью-Йорку без жодних коментарів чи пояснень, у листопада 2013 року з'явилася на біг-бордах у Києві. Це фото ліжка Ґонзалеса-Торреса з зім'ятими простирадлами і слідами, які залишилися на подушках від двох голів. Говорячи про СНІД як про хворобу, Ґонзалес-Торрес зіставляє приватний та громадський простір, демонструючи, що СНІД вражає особисте життя і зачіпає все суспільство. Водночас постіль – це місце конфлікту, одночасно символ і любові, і ваблячої смерті.

Цей соціальний арт-проект отримав активну підтримку медіа-партнерів: компанія «Прайм-груп» на спеціальних умовах надала частину адресної програми для розміщення роботи Фелікса Ґонзалеса-Торреса, а компанія HITECH безкоштовно розповсюдить інформацію про виставку через найбільшу в Україні мережу відеобордів.

Фонд «АНТИСНІД» був заснований Оленою Пінчук у вересні 2003 року. Це перша і єдина в Україні благодійна організація з боротьби зі СНІДом, яка працює за рахунок приватних коштів. Протягом десяти років своєї роботи фонд займається профілактикою ВІЛ/СНІДу та надає допомогу людям, які живуть з ВІЛ/СНІДом. Фонд прагне працювати на всіх рівнях, від загальнонаціональних проектів до адресної допомоги людям, постраждалим від епідемії СНІДу. Фонд також регулярно надає допомогу дитячим будинкам, у яких знаходяться ВІЛ- позитивні діти, і медичним установам. З ініціативи фонду були створені мобільні клініки для надання допомоги ВІЛ-позитивним дітям, які живуть у віддалених районах України. Фонд Олени Пінчук «АНТИСНІД» також розробляє і впроваджує соціальні превентивні та освітні програми, спрямовані на молодіжну аудиторію. Серед них – проект допомоги бездомним дівчатам і молодим жінкам, вразливим до інфікування ВІЛ (спільно зі СНІД-Фондом Елтона Джона). Фонд також реалізує інноваційні інтерактивні проекти з використанням web-технологій: соціальний сервіс maps.in.ua спільно з Google, онлайн-аукціон «Зірки на продаж» спільно з Korrespondent.net, Fashion AID, спільний проект з Фундацією Кока-Кола – Safe Connection.

Офіційний сайт: antiaids.org.

За детальною інформацією, будь ласка, звертайтеся до Павла Пімінова, директора з комунікації Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД»:

Тел: +380 44 490 4805, E-mail: [email protected].

PinchukArtCentre – провідна міжнародна арт-інституція XXI століття, з найбільших і динамічних приватних центрів сучасного мистецтва в Центральній і Східній Європі. Метою PinchukArtCentre, одного із проектів Фонду Віктора Пінчука, є підтримка художньої освіти, творчості та розвитку сучасного мистецтва в Україні та світі.

Більше інформації на сайті pinchukartcentre.org.

Контактна інформація для запитів ЗМІ:
Тел.: +380 44 494 1148, [email protected].

Контактна інформація:
Тел.: +380 44 590 0858, [email protected].

PinchukArtCentre
вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2, Блок «А», Бесарабський квартал,
Київ, 01004
Тел.: +380 44 590 0858, e-mail: [email protected].
Час роботи: вівторок – неділя, 12:00 – 21:00. Вихідний: понеділок.
Вхід вільний.