Перший Національний жіночий форум з ВІЛ та СНІДу зібрав у Львові жінок з 11 країн світу

Крім українських учасниць на форум завітали й представниці Євразійської мережі зі СНІДу з Грузії, Вірменії, Таджикистану, Киргизстану, Узбекистану, Казахстану, Росії, Естонії, Молдови й Білорусі.

Головні спікери форуму: Ван Нгуен, директор офісу Координатора системи ООН в Україні (Nguyen Thi Ngoc Van, Director of the UN Resident Coordinator's Office); Володимир Жовтяк, голова координаційної ради ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»; Ірина Борушек, голова правління ВБО «Позитивні жінки»; Ольга Руднєва, директор Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД»; Світлана Мороз, голова правління МБО «Євразійська жіноча мережа зі СНІДу».

Форум ще раз підтвердив, що жіноче лідерство відіграє ключову роль у боротьбі зі СНІДом в Україні і в усьому світі. Жінки, які взяли участь у роботі форуму, говорили про те, що саме поведінка та позиція жінок визначають перебіг епідемії та можливість їй протидіяти як на рівні конкретної сім’ї або пари партнерів, так і на рівні всього суспільства. Але при цьому жінки в нашому суспільстві значно більш уразливі до інфікування ВІЛ, ніж чоловіки. Це зумовлено гендерною нерівністю, від якої страждають жінки, і це прямо впливає на поширення ВІЛ-інфекції в Україні.

За результатами дослідження «Гендер і ВІЛ», проведеного у 2010 році Всеукраїнською мережею людей, які живуть з ВІЛ, жінки значно частіше заявляють про утиски своїх прав і можливостей (67%), ніж чоловіки (5%). З іншого боку, чоловіки також визнають, що права представниць жіночої статі утискаються частіше, ніж чоловічої.

За офіційними даними сьогодні є суттєвий приріст вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції у жінок зі статевим шляхом інфікування. Практично в усіх регіонах України спостерігається негативна тенденція до збільшення випадків пізнього виявлення осіб з клінічними ознаками ВІЛ-інфекції (у ІІІ-ІV стадіях) серед вагітних. По Україні цей показних становить 16,9%.

Одним з найяскравіших моментів першого дня форуму став виступ Олени Білоконь, яка представляє Євразійську жіночу мережу зі СНІДу та є президентом Казахстанської мережі жінок, які живуть з ВІЛ, а також виконавчим директором Центру розвитку та соціальної допомоги населенню «Мій дім». Вона розповіла про відчайдушну боротьбу ВІЛ-позитивних жінок в азійському регіоні за свої права та про свою власну долю.

«Я живу з ВІЛ з 1996 року. Коли я тільки дізналася про свій статус, думала, що проживу максимум рік-два, і не знала, що мені робити. На той момент і лікарі не дуже розуміли, як допомогти ВІЛ-позитивним людям. А зараз у мене троє дітей, і всі вони здорові. Я присвятила своє життя допомозі іншим жінкам, які живуть з ВІЛ, і не шкодую про це, – сказала Олена.

На жаль, як і раніше багато жінок змушені ховатися, приховувати свій статус. Це проблема досить актуальна у нас, у Центральній Азії, де дуже сильно поширені стигма та дискримінація, а також гендерне насильство. Так, ставлення до наших жінок у жіночих консультаціях та пологових будинках змінилося на краще, але досі залишилися послуги, які ВІЛ-позитивним жінкам отримати важко.

Дуже важливі ті зусилля, яких ми докладаємо для профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. Зараз багато жінок дізнаються про свій статус вперше тільки під час вагітності. Ці жінки перебувають у кризовій ситуації, працювати з ними складно, але надзвичайно важливо. Ми вважаємо, що вкрай необхідно розвивати рівне консультування і що одна ВІЛ-позитивна жінка може допомогти іншій прийняти свій статус і розповісти про те, як жити з ВІЛ.

Поки що не всі жінки знають про свої права та навіть про те, що вони можуть народити здорову дитину. Я вважаю, що саме жінки, об'єднавшись, можуть допомогти іншим жінкам».

«Я сподіваюся, що це перша спільна зустріч, яка допоможе вам зробити перший крок та надихнутися. Ви відчуєте себе більш озброєними, будете краще розуміти свої права – права жінок, які живуть з ВІЛ, та більш впевнено їх захищати, – сказала на відкритті форуму Ван Нгуен, директор офісу Координатора Системи ООН в Україні. – У вас буде можливість ознайомитися з Конвенцією зниження всіх форм дискримінації проти жінок (CEDAW), дізнатися про форми порушення прав людей, які живуть з ВІЛ, так само як і про можливості для громадянського суспільства брати участь у процесі формування звітності CEDAW. Проаналізувавши конкретні ситуації, які з вами траплялися, з точки зору гендеру та ваших прав, ви отримаєте механізми боротьби з дискримінацією та базис для розробки плану змін для покращення вашого життя. Адже зміни мають розпочатися з вас самих.

Досвід останніх 15 років моєї батьківщини показав одну річ. Зміни можливі, й вони виправдовують себе. Я знаю, що шлях України вперед складний, але у мене немає сумнівів, що всі перепони будуть подолані і ви вийдете переможницями».

Чи досягла Україна поставлених Цілей Розвитку Тисячоліття, визначених ООН, і що буде винесено на порядок денний після 2015 року – це одна з тем, яку обговорювали учасники форуму. Цілі розвитку тисячоліття – це вісім міжнародних цілей розвитку, прийнятих у 2001 році країнами-членами ООН, яких заплановано досягнути до кінця 2015 року. Одна з них – це обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів.

«На сьогодні в Україні кількість ВІЛ-інфікованих жінок перевищує кількість чоловіків. Безумовно, це відбувається через недостатню увагу до гендерних аспектів, пов’язаних з розвитком епідемії ВІЛ/СНІДу. Жіноче лідерство має зіграти ключову роль у призупиненні цієї тенденції і епідемії взагалі. Бо ми, жінки-лідерки, чітко усвідомлюємо, що боротьба з ВІЛ, гендер і права людини, особливо права жінок і дівчат, є невід’ємними складовими однієї проблеми. Тому нам необхідно взяти на себе роль лідерів для досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття в нашому регіоні», – говорить Ірина Борушек, голова правління ВБО «Позитивні жінки».

Перший Національний жіночий форум з ВІЛ та СНІДу триватиме у Львові з 8 по 10 липня 2015 року. Це перша в Україні жіноча ініціатива, спрямована на активізацію ролі жінок у формуванні національної політики та стратегій щодо протидії епідемії ВІЛ. Ініціатива проведення форуму належить Всеукраїнській благодійній організації «Позитивні жінки», вона об’єднує жінок, яких торкнулася епідемія ВІЛ. Ініціативу підтримали агенції ООН – UNAIDS, UNODC, UNDP, UNFPA та UN Women, інформаційним партнером форуму став портал AIDS.ua.

Завдання, які визначили для себе учасниці заходу: провести аналіз проблем, розробити шляхи їх подолання та визначити необхідні для цього ресурси; визначити пріоритетні напрямки діяльності на 2016-2017 рр.; підготувати платформу для обміну досвідом та підготовки звіту комітету з ліквідації насильства стосовно жінок, а також національних звітів щодо виконання цілей Політичної декларації з ВІЛ та СНІДу, ухваленої на Генеральній Асамблеї ООН у 2011 році.

Слідкуйте за сторінкою форуму у Facebook. Хештег Форума: #womenhivforum.

Основні висновки дослідження: «Моніторинг впровадження цілей ССГАООН щодо сексуального та репродуктивного здоров'я» (2010, GESTOS)

• Медичний персонал підготовлений недостатньо, щоб надавати ефективні консультації з питань профілактики жінкам, молоді та підліткам.
• Відсутній інтегрований підхід до лікування інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ). Рівень захворюваності на ІПСШ не відображає реальної картини.
• Недостатня якість та доступність послуг з до- та після тестового консультування, перешкоди нормативно-правового, організаційного та фінансового характеру.
• Відсутність в Україні специфічних програм, спрямованих на захист репродуктивного та сексуального здоров`я ВІЛ-позитивних жінок.
• Відсутність доступу пар, яких торкнулася епідемія ВІЛ, до допоміжних репродуктивних послуг.
• Низька якість психосоціального супроводу ВІЛ+ вагітних з боку держави.
• Низька якість надання медичних послуг та низький рівень підготовки лікарів щодо питань медичного супроводу ВІЛ+ вагітних. Відсутність зацікавлення у лікарів у формуванні прихильності до підтримувальної замісної терапії.
• Відсутній регулярний моніторинг дотримання прав ВІЛ-інфікованих осіб та насильства стосовно жінок, які живуть з ВІЛ в Україні. Насильство є складовою стигматизації та дискримінації.
• Високий рівень стигматизація та дискримінації ВІЛ+ людей та, зокрема, ВІЛ+ жінок, які звертаються за медичними послугами щодо репродуктивного здоров’я.

Ключові проблеми, які потребують уваги при роботі з ВІЛ-позитивними жінками

• Низька прихильність до медичних послуг через проблеми з економічною самостійністю жінок та дефіцитом часу на власне здоров’я, зумовленим необхідністю дбати про дітей та забезпечувати їх. Низький рівень доступу до медичних послуг для жінок з віддалених від обласних центрів маленьких міст та сіл.
• Для ВІЛ-позитивних жінок (у тому числі для споживачів ін’єкційних наркотиків) – супровід під час вагітності та доступ до програм замісної терапії.
• Різні види насильства, з якими стикаються жінки через власний ВІЛ-позитивний статус.
• Проблема розкриття статусу партнерам (особливо для ВІЛ-позитивних вагітних).
• Відсутність специфічних послуг (час, місце, доступ до медичних послуг, складність доступу до групи), спрямованих на формування прихильності для представниць уразливих груп (зокрема, жінок комерційного сексу).

Портал AIDS.ua – інформаційний ресурс про ВІЛ/СНІД, створений Фондом Олени Пінчук «АНТИСНІД», який запустився 1 грудня 2014 року. Створенням і запуском сайту керувала Юлія МакГаффі, медіаконсультант, колишній головний редактор Корреспондент.net. Сайт прагне стати головним джерелом в Україні, який генерує і акумулює важливі та цікаві новини про ВІЛ/СНІД у країні та в світі. AIDS.ua зроблений в адаптивному дизайні, який дозволяє зручно переглядати його з будь-якого пристрою. Він складається з п’яти тематичних кластерів: стрічки новин про ВІЛ/CНІД, блогів, корисних ресурсів про ВІЛ/CНІД в Україні та світі, проектів у форматі сторітеллінга, а також мультимедіа. Сайт інтегрований з соціальними мережами, а на головній сторінці, крім соціального плагіна Facebook, розміщена стрічка твітів і ретвітів AIDS.ua. У розділі «Корисні ресурси» на сайті акумулюються інтернет-сторінки всеукраїнських та регіональних організацій, що займаються боротьбою з ВІЛ/СНІДом та його профілактикою, ресурси лікувальних установ, а також сайти міжнародних організацій, які мають відношення до боротьби з ВІЛ/СНІДом у світі.

1 из 16