Більшість українців вважають, що роль жінки у суспільстві визначається словами «краса» та «слабкість»
Онлайн-опитування визначило ставлення українців до найпоширеніших стереотипів щодо жінок, які стають справжніми соціальними ярликами, що їх навішує суспільство.
65% респондентів вважають, що жінка визначається за зовнішнім виглядом, що вона – «в першу чергу красуня». 59% досі схильні думати, що жінки – слабка стать. 40% впевнені, що чоловік може дозволити або заборонити жінці якісь вчинки. При цьому 30% впевнені, що саме жінка має йти на компроміси.
Білявок вважають обмеженими (23%), жіноча ініціатива в стосунках сприймається як легкодоступність (21%), жінку за кермом коштовної автівки називають утриманкою (21%), а жінку у короткій спідниці вважають повією (22%).
Деякі стереотипи здебільшого підтримуються чоловіками (Жінка — в першу чергу красуня, Жінки слабкі в математиці, Силові професії – не для жінок), а деякі, як це не дивно, – жінками (Жінка – слабка стать, Жіноча ініціатива — легкодоступність, Жінка має прагнути до стандартів краси, Заміжжя — життєва мета кожної дівчини)
Незважаючи на те, що молодь вважається більш прогресивною та вільною у своєму ставленні до гендерних питань, частина стереотипів підтримується саме молодими людьми (Жінка – слабка стать, Всі блондинки — дурепи, Жінки у владі — шкода родині, Жінка в короткій спідниці — повія, Ведення домашнього господарства — справа жінки).
Кількісне онлайн опитування, у якому взяли участь 1 000 респондентів зі всієї України, проводилося у грудні 2018 року.
Результати дослідження стали основою для завдання учасникам конкурсу «Не вішай ярлики!», який оголосили Фонд Олени Пінчук та платформа українських брендів «Всі. Свої». Це конкурс дизайну для спеціальної колекції жіночих футболок. Головна мета цього проекту – спонукати людей позбавитися стереотипів щодо жінок, не мислити упереджено та не ділити світ за гендерною ознакою. Останній термін прийому робіт на конкурс – 1 березня. Детальна інформація про конкурс – на сайті notags.design.
В ході дослідження була проведена серія інтерв’ю з експертками, які працюють з темами гендеру та захисту прав жінок. Вони прокоментували результати дослідження та оцінили сучасну ситуацію щодо гендерних проблем в Україні.
Олена Єна, директорка програми «Жінки-лідерки», Національний демократичний інститут: «На моє переконання, трагічні події – революція, війна, криза, які ми переживаємо як нація, водночас є своєрідними каталізаторами швидких суспільних змін. Україна скасувала ганебний список заборонених для жінок професій, запровадила ґендерні квоти на місцевих виборах, активно впроваджує ґендерно-орієнтоване бюджетування. І цей список можна продовжувати… Важливо показувати через такі дослідження, що ми таки рухаємось вперед і що переважна більшість мислячих українців прагнуть нової якості самореалізації, яку не обмежують середньовічні або совкові уявлення про жінок та чоловіків».
Єлизавета Кузьменко, правозахисниця, авторка блогу про права людини на УП:Життя: «Проведене опитування вкотре довело, що українське суспільство все ще перебуває в полоні застарілих уявлень щодо жінок та часто керується стереотипами у своїх щоденних практиках. З іншого боку, все більше стереотипів втрачають свою актуальність, переходячи в площину міфічного сприйняття і залишкової пам’яті. Звичайно, що ці уявлення "якою має бути жінка" – абстрактні, але вони можуть проявлятися в повсякденних діях кожного і кожної, хто їх транслює. Загроза цих стереотипів у тому, що вони можуть трансформуватися в упередження, а далі – в дискримінацію».
Анастасія Дєєва, виконавча директорка БО «100% Життя»: «Якщо ми говоримо про права жінок, ми повинні їх навчати, аби вони могли розуміти, що мають право сказати «ні». Що вони є не об'єктом, а паритетним суб'єктом. Що у них такі ж права і свободи, як і у чоловіків, вони мають право ставати професіоналами і досягати вершин. Що материнство – це нормально. І держава, і суспільство мають забезпечити інфраструктуру, щоб жінка, залишаючись жінкою, могла реалізовувати свій людські потенціал».
За детальною інформацією, будь ласка, звертайтеся до Павла Пімінова, директора з комунікації Фонду Олени Пінчук: +380 44 490 4805, [email protected].
