Генеральний Секретар ООН звернувся з посланням, присвяченим кампанії з борьбі зі СНІДом в Україні

Боротьба з ВІЛ/СНІДом турбує кожного з нас. З того часу, як 20 років тому світ уперше почув про СНІД, епідемія набула вражаюче жахливих пропорцій. Надто довго ми невиправдано барились у справі глобального протистояння пандемії. Проте кілька останніх років стали поворотним моментом у боротьбі з ВІЛ/СНІДом. Нарешті більшість міжнародного співтовариства почала осягати значущість кризи. Протягом двох десятиліть, що ми маємо справу з катастрофою, ще ніколи не було виявлено стільки готовності до її спільного подолання та колективних можливостей – з боку урядів, громадянського суспільства, приватного сектора та фундацій, з боку тих, хто створює громадську думку, і людей, котрі живуть з ВІЛ/СНІДом.

Зусиллями окремих урядів та Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією зібрано значні нові кошти для боротьби проти епідемії. У переважній більшості країн реалізуються всеохоплюючі національні стратегії в напрямі подолання ВІЛ/СНІДу. Зростає кількість корпорацій, що проводять політику боротьби з ВІЛ/СНІДом на робочих місцях. Все більше громад та релігійних груп, які часто виступали лідерами в боротьбі зі СНІДом, працюють як повноправні партнери урядів та інших інституцій у скоординованих зусиллях дати відсіч загрозі.

Водночас епідемія продовжує свою переможну ходу по світові лише з незначними ознаками щодо її уповільнення. Протягом минулого року щохвилини вірусом інфікувалося близько 10 осіб. У найбільш уражених хворобою регіонах тривалість життя стрімко падає. Тривожними темпами ВІЛ/СНІД поширюється серед жінок, які становлять половину всіх інфікованих у світі. Найшвидше епідемія поширюється в регіонах, які раніше вона обходила, – особливо у Східній Європі та на всій території Азії – від Уральських гір до Тихого океану. В цьому регіоні Україна має один з найбільших показників за кількістю інфікованих.

Це очевидно, що ми маємо працювати більш наполегливо для виконання наших зобов’язань із залученням усіх необхідних ресурсів та вживаючи всіх можливих заходів. Жодна інша проблема не може бути важливішою або невідкладнішою. Питання СНІДу має посідати чільне місце в політичному та практичному порядку денному.

Саме тому ми повинні продовжувати відкрито говорити про СНІД. Ми не досягнемо успіху, якщо діятимемо невпевнено, заплющуючи очі на неприємні факти чи ставлячись з упередженням до людей. Ще менше ми досягнемо, засуджуючи тих, хто живе з ВІЛ/СНІДом. Тож облишимо сподівання на те, що ми зможемо захиститися, створюючи бар’єри між «нами» та «ними». В жорстокому світі СНІДу понять «ми» і «вони» не існує. У цьому світі існують лише мовчання та смерть.

Я закликаю народ і Уряд України, а також усі верстви громадянського суспільства та приватного сектора приєднатися до мене і вголос говорити про ВІЛ/СНІД зрозумілими словами. Приєднуйтесь, щоб розбити стіни мовчання, ганьби та дискримінації, що оточують епідемію. Приєднуйтесь, тому що боротьба з ВІЛ/СНІДом починається з вас.